Луцький автозавод після 2000 року

Приватизація: 1993–2000

Шлях до нового власника зайняв кілька років. Англійська Вікіпедія наводить дати урядових рішень: 31 травня 1993 року Кабінет Міністрів дозволив приватизувати ЛуАЗ, у червні 1996-го затвердив приватизацію за індивідуальним планом, а 27 липня 1998 року завод виключили з переліку стратегічно важливих підприємств і виставили на продаж контрольний пакет. Ще в грудні 1995 року державне підприємство перетворили на відкрите акціонерне товариство (ЕСУ, українська Вікіпедія).

Про дату самої купівлі джерела розходяться. Українська Вікіпедія датує 14 квітня 2000 року комерційний конкурс з продажу контрольного пакета, переможцем якого став концерн «Укрпромінвест». ЕСУ пише, що 2000 року концерн викупив 81,12 % акцій. Англійська Вікіпедія відносить купівлю 81 % акцій до 1999 року, і так само про 1999 рік писало у квітні 2002 року «Дзеркало тижня».

Складання ВАЗ, УАЗ, ІЖ, Kia і Hyundai

Новий власник переорієнтував завод на складання машин з чужих комплектів. За ЕСУ, уже 2000 року в Луцьку склали 2250 ВАЗ-21093 і 648 УАЗ, а 2001-го додали ВАЗ-21099, -2107, -2104, ВАЗ-21213 «Нива» та УАЗ-3160. Згодом з'явилися вантажівки Isuzu, Hyundai, Foton, Kia, ІЖ, а 2005 року легкові Kia і Hyundai. За 2000–2008 роки, за даними енциклопедії, тут зібрали 102 411 ВАЗ, 2775 УАЗ, 39 260 Kia і 23 472 Hyundai.

Власні ЛуАЗи на цьому тлі майже зникли: ЕСУ рахує 150 машин за 2000 рік, а серійний випуск ЛуАЗ-1302 завершує 2002 роком. На київському автосалоні СІА-2001, за звітом першої версії luaz.com.ua, завод поруч із ЛуАЗами показував і зібрані в Луцьку УАЗи та ВАЗи.

Остання спроба: ЛуАЗ-1301

Шанс на власну модель лишався в ЛуАЗ-1301, розробленого ще наприкінці 1980-х. Навесні 2002 року на урочистості з нагоди 10-тисячного зібраного в Луцьку ВАЗу оголосили рішення запускати його у виробництво. «Дзеркало тижня» писало, що розробка, підготовка виробництва і випуск першої тисячі машин мали коштувати близько 3 млн доларів, а позашляховик обіцяли продавати від 3000 доларів. Оновлений 1301 показали на київському автосалоні SIA'02, і тоді ж на сайті заводу оголосили конкурс на найкращу назву (українська Вікіпедія).

Повноцінний випуск планували на 2003 рік, потім на 2004-й. Українська Вікіпедія пише, що станом на лютий 2004 року майже всі питання з деталями й агрегатами вирішили, крім виготовлення редуктора заднього моста. Через брак фінансування серію відклали на 2005 рік, а згодом Володимир Гунчик заявив, що виробництво буде нерентабельним, бо модель застаріла. У лютому 2006 року роботи над ЛуАЗ-1301 офіційно припинили (російська Вікіпедія). Англійська Вікіпедія пов'язує кінець проєкту з тим, що 2006 року в Україні запровадили норми Euro-2.

Корпорація «Богдан» і автобусна програма

2005 року з'явилася корпорація «Богдан», одним зі співзасновників якої стало ВАТ «Луцький автомобільний завод» (ЕСУ). За LB.ua, її створили в лютому, і того ж року корпорація почала інвестиційний проєкт: у Черкасах будували новий завод на 120 тисяч автомобілів на рік, а Луцький автозавод готували до випуску 6 тисяч автобусів на рік.

6 квітня 2006 року в Луцьку ввели в експлуатацію лінію з виробництва автобусів (російська Вікіпедія). Згодом складання ВАЗ і УАЗ тут припинили, і завод повністю перейшов на автобуси. Реальні обсяги виявилися скромнішими за плани: за українською Вікіпедією, за 2006–2015 роки завод виготовив понад 3100 автобусів і тролейбусів при повній річній потужності 3500.

Від ЛуАЗу до «Автоскладального заводу № 1»

Історична назва протрималася до кінця 2000-х. За російською Вікіпедією, нову назву заводу, ДП «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «Автомобільна компанія „Богдан Моторс“», затвердили 28 жовтня 2009 року. Українська Вікіпедія датує перейменування ВАТ «ЛуАЗ» на дочірнє підприємство 26 грудня 2009 року, ЕСУ просто 2009 роком. Права на марку ЛуАЗ, за англійською Вікіпедією, «Богдан» утратив 2010 року, а 2014-го обладнання для випуску колишніх ЛуАЗів демонтували.

Автобуси й тролейбуси «Богдан»

ЕСУ докладно перелічує, що з'являлося в Луцьку з року в рік:

• 2005: перші 35 автобусів А066, А144 і А145;
• 2006: автобуси А06900 і А06921 на шасі Hyundai County;
• 2007: автобуси А231, тролейбуси Е231, низькопідлогові міські автобуси А50110;
• 2008: міські автобуси А09202, шкільні А06904, низькопідлогові А60110, тролейбуси Т50110 і Т60111;
• 2009: міські А09280, туристичні А40162, низькопідлогові тролейбуси Т80110;
• 2010: аеродромні автобуси А70190, нові тролейбуси Т60112, Т70110, Т70115, Т90110;
• 2011: автобуси А30212, аеродромні А80190, малі А06902, А06906, А06922 на шасі Hyundai County, серійні А20110 і А20111 на агрегатах Hyundai, низькопідлогові А70110;
• 2012: модифікації А20210 і А20211, гібридні автобуси А70522 з двигуном Euro 5;
• 2013: шкільні А06907, автобуси А22110 на агрегатах Ashok Leyland, дослідний тролейбус Т70116, сертифікований у Європі (38 таких машин у 2013–2015 роках продали Любліну);
• 2014: автобуси А70132 на агрегатах Iveco з двигуном Euro 5, тролейбуси Т70117 і Т70118, дослідний електробус А70100, проданий у Польщу;
• 2015: приміські А14532 з двигуном Euro 5, міські А22111 і А22211 на агрегатах Ashok Leyland.

Банкрутство і сучасний стан

У 2016 році на заводі, за ЕСУ, працювало близько 800 осіб. 23 грудня 2020 року Господарський суд Дніпропетровської області порушив справу про банкрутство АТ «Автомобільна компанія „Богдан Моторс“», яке, за Інтерфакс-Україна, об'єднувало автобусно-тролейбусний завод у Луцьку і завод у Черкасах. 6 липня 2021 року суд визнав компанію банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру; Верховний Суд 8 червня 2022 року залишив це рішення в силі (Finance.ua). Англійська Вікіпедія датує банкрутство 7 липня 2020 року, що не збігається з судовими датами.

Луцьке виробництво при цьому не зупинилося одразу. Офіційний сайт ДП «Автоскладальний завод № 1» у вересні 2021 року повідомляв, що ТОВ «Бас Мотор», офіційний дистриб'ютор продукції заводу, почало постачати шкільні автобуси «Богдан А22412» луцького виробництва для учнів Волинської області. Одну з машин отримало село Городище Луцького району.

Українська Вікіпедія з посиланням на ухвалу суду від 24 травня 2024 року пише, що тоді банкрутом визнали вже саме ДП «Автоскладальний завод № 1» і відкрили ліквідаційну процедуру на 12 місяців. Текст ухвали відкрити не вдалося, тому цю дату варто перевіряти. Що відбувається на майданчику після 2024 року, з відкритих джерел не зрозуміло.