Коротко
| Роки випуску | 1966–1971 |
|---|---|
| Двигун | МеМЗ-969[3] |
| Робочий об'єм, см³ | 887[3] |
| Потужність, к. с. | 30[3] |
| Охолодження | повітряне[3] |
| Привід | 4×2, привід на передні колеса[3] |
| Коробка передач | 4-ст., без понижувальної[5] |
| Колісна база, мм | 1800[5] |
| Довжина, мм | 3270[5] |
| Ширина, мм | 1560[5] |
| Висота, мм | 1770[5] |
| Споряджена маса, кг | 820[5] |
| Макс. швидкість, км/год | 75[5] |
| Місць | 4[5] |
| Статус | серійна |
Двигуни
Звідки взялася «Волинь»
Історія 969В починається не в Луцьку. У середині 1950-х НАМІ склав перспективний типаж мікролітражних автомобілів, і одним із них мав стати легкий вантажно-пасажирський автомобіль на чотирьох людей або двох людей і 200–250 кг вантажу. З 1958 року інститут разом з Ірбітським мотоциклетним заводом будував дослідний НАМІ-049, конструкцію якого багато в чому взяли від військового плаваючого всюдихода НАМІ-032Г. Згодом до роботи долучилися конструктори запорізького заводу «Комунар», так з'явилися дослідні НАМІ-049А і ЗАЗ-969 з силовим агрегатом «Запорожця». Таку передісторію наводить російська Вікіпедія.
Цивільна машина від початку мала два ведучі мости. У НАМІ-049 передній міст був ведучим постійно, а задній підключався. Німецька Вікіпедія так само описує НАМІ-049А 1961 року: чотириступінчаста коробка з понижувальною передачею, ведучі передні колеса і задній привід, який вмикали за потреби.
Дослідно-промислову партію ЗАЗ-969 із 50 машин, за російською Вікіпедією, зібрали в Запоріжжі 1964 року; англійська Вікіпедія з посиланням на книжку Енді Томпсона «Cars of the Soviet Union» датує партію з п'ятдесяти машин 1965 роком. Луцьке підприємство заснували 1955 року як ремонтне, з 1959-го воно було машинобудівним, а з 1966-го стало автомобільним заводом. Того ж 1966 року, за Енциклопедією Сучасної України, тут почали збирати ЗАЗ-969В. Українська Вікіпедія уточнює, що першу партію склали 50 машин. За російською, луцький варіант отримав іншу передню частину кузова, дослідні зразки зібрали 1965 року, а масове виробництво почалося 1967-го.
Чому перша серія мала привід 4×2
Найпоширеніше пояснення дає українська Вікіпедія: Мелітопольський моторний завод вчасно не забезпечив нову модель редуктором заднього моста. Чекати не стали і запустили машину з одним ведучим мостом. Англійська Вікіпедія за Томпсоном формулює інакше: постачальник віддавав ведучі задні мости насамперед транспортеру ЛуАЗ-967. Силовий агрегат для Луцька теж робили в Мелітополі: за ЕСУ, 1966 року на тамтешньому моторному заводі на основі агрегату МЕМЗ-968 розробили силовий агрегат МЕМЗ-969В саме для ЗАЗ-969В «Волинь».
Зробити так дозволяла сама схема: передній міст у ній основний, задній допоміжний. До того ж салон сильно зміщений уперед, тож передня вісь постійно добре навантажена і машина тягне навіть на одному передньому приводі. Російська Вікіпедія згадує і побічний ефект. У коробці передач лишився вал відбору потужності, яким можна було приводити навісне й причіпне обладнання, хоча, судячи зі збережених машин, був він не на всіх.
Німецька Вікіпедія перелічує, чим серійний 969В відрізнявся від задуманої машини. Замість чотириступінчастої коробки з понижувальною передачею він отримав спрощену чотириступінчасту, приводу задніх коліс не мав зовсім, а паливний бак стояв перед задньою віссю, щоб краще розподілити масу.
Літеру «В» українська Вікіпедія пояснює як «тимчасовий» (російською «временный»), і російська теж називає 969В тимчасовою версією. Після того як проблеми з комплектуючими вирішили, машина повернулася до індексу без літери.
Зв'язок із транспортером ТПК
Цивільна «Волинь» і військовий транспортер виросли з одного завдання. Англійська Вікіпедія, спираючись на Томпсона, прямо пише, що ЗАЗ-969 побудували на основі ЛуАЗ-967: до голого шасі транспортера додали кузов і поставили 30-сильний двигун. Російська Вікіпедія називає обидві машини нащадками військового НАМІ-032 і пише, що в Луцьку налагодили також випуск транспортера переднього краю ТПК, у цивільному позначенні ЛуАЗ-967, роботи над яким вели паралельно.
Тому передній привід 969В виріс із військового походження машини. В усіх пізніших 969 задній міст лише допомагає передньому, його вмикають на слизькому чи в багнюці. Перша цивільна серія просто не мала цієї допомоги.
Роки випуску і тираж: що кажуть джерела
Заводської статистики саме по першій серії у відкритому доступі знайти не вдалося, а публікації розходяться на кілька років. У каталозі стоїть діапазон 1966–1971, а нижче зібрано всі версії.
| Джерело | Початок | Кінець | Кількість |
|---|---|---|---|
| ЕСУ, «Луцький автомобільний завод» | 1966, початок збирання | не вказано | окремо не вказано; за 1966–1974 роки завод зробив 23 598 автомобілів ЗАЗ |
| Українська Вікіпедія, «ЛуАЗ-969В» | 1966, перша партія з 50 машин | 1968 (картка статті); у тексті «близько двох років» | понад 7 000 до початку 1970-х; 7 438 без посилання на джерело |
| Російська Вікіпедія, «ЛуАЗ-969» | дослідна партія 1966 р., масове виробництво з 1967 р. | 1971 (у переліку модифікацій «1971 або 1972») | 7 438, позначено як твердження без джерела |
| Німецька Вікіпедія, «LuAS-969» | 1967 | 1971 | близько 7 400 |
| Англійська Вікіпедія, за книжкою Томпсона | партія з 50 машин 1965 р., дозвіл на випуск 969В 1966 р. | 1971 | не вказано |
| Українська Вікіпедія, «ЗАЗ-969» | не вказано | повнопривідний ЗАЗ-969 серійно з 1970 р. | не вказано |
Як читати ці цифри
Число 7 438 машин переходить із публікації в публікацію, але першоджерела до нього ніхто не наводить, а російська Вікіпедія прямо позначає його як неперевірене. Надійніше говорити про «понад 7 тисяч», тим більше що німецька Вікіпедія дає округлені 7 400. Українська Вікіпедія суперечить сама собі: у картці стоїть 1968 рік, а в тексті сказано, що понад 7 тисяч передньопривідних машин зробили до початку 1970-х.
Кінець серії залежить і від того, що вважати кінцем. Українська Вікіпедія веде серійний випуск повнопривідного ЗАЗ-969 з 1970 року, а російська, німецька й англійська доводять випуск 969В до 1971-го. Можливо, якийсь час обидва варіанти виходили паралельно, але прямого підтвердження цьому немає. Для орієнтиру є загальна цифра ЕСУ: за 1966–1974 роки Луцьк зробив 23 598 автомобілів ЗАЗ, тобто обидві перші моделі разом.
Чому 969В плутають з ЛуАЗ-969
Причин кілька, і майже всі вони в назвах та схемі приводу.
- Машину називали ЗАЗ-969В, ЛуАЗ-969В і ЛуМЗ-969В, тобто від наступниці її відділяє одна літера. А запорізька дослідна партія 1964 року взагалі звалася ЗАЗ-969 без літери, і російська Вікіпедія окремо застерігає не плутати її з серійним повнопривідним ЗАЗ-969.
- Повнопривідні машини першого випуску теж продавали як ЗАЗ-969 «Волинь», логотип ЛуАЗ з'явився пізніше, тож запорізька емблема сама по собі ще не означає першу серію.
- Кожен ЛуАЗ цієї родини в звичайному режимі їде на передніх колесах, а задній міст підключають за потреби. Фраза «передньопривідний ЛуАЗ» наполовину правдива для будь-якої машини.
- Плутаються навіть довідники. Англійська Вікіпедія зводить усі покоління, від ЗАЗ-969 до ЛуАЗ-1302, в одну статтю з назвою LuAZ-1302, тож пошук за індексом легко веде не туди.
Як перевірити справжній 969В
Зовнішність тут мало що підкаже. Перевіряти треба документи і вузли під днищем. У повнопривідних 969 до задніх коліс іде довгий торсіонний вал у трубчастому кожусі, від приставки на коробці передач до редуктора заднього моста. У передньопривідної першої серії цих вузлів не було. Майте на увазі, що за пів століття частину машин могли переобладнати.
Двигун і технічні дані
Двигун першої серії, МеМЗ-969, був V-подібною четвіркою повітряного охолодження з кутом розвалу 90°: робочий об'єм 0,887 л, діаметр циліндра 72 мм, хід поршня 54,5 мм, карбюратор К-125, потужність 30 к. с. (дані української Вікіпедії). Від мотора МеМЗ-966 «Запорожця» ЗАЗ-965А він, за російською Вікіпедією, відрізнявся насамперед вентилятором, який нагнітав повітря, а не витягав його. ЕСУ при цьому називає основою мелітопольського агрегату для «Волині» МЕМЗ-968, тож родовід мотора джерела описують по-різному.
Габарити й масу серійного 969В наводить лише німецька Вікіпедія з посиланням на довідники: довжина 3270 мм, ширина 1560 мм, висота 1770 мм, база 1800 мм, маса 820 кг, шини 6,00-13, максимальна швидкість 75 км/год. Машина брала чотирьох людей і 100 кг вантажу або двох людей і 250 кг. Інших незалежних підтверджень цих цифр знайти не вдалося, тож у паспорті вони позначені саме цим джерелом.
Автор першої версії luaz.com.ua, який з 1992 року за п'ять років змінив три ЛуАЗи, перелічував, за що власники цінують ці машини: повний привід, незалежну торсіонну підвіску, колісні редуктори і підключуваний задній міст із блокуванням диференціала. Саме задньої частини цього набору першій серії й бракувало.
Технічний паспорт
Номер у квадратних дужках — джерело внизу сторінки. Значення для типового виконання; в окремих виданнях і роках випуску дані можуть відрізнятися.
Загальні дані
| Виробник | Луцький автомобільний завод[1] |
|---|---|
| Інші позначення | ЛуАЗ-969В, ЛуМЗ-969В[7] |
| Початок збирання | 1966[1] |
| Перша партія | 50 машин у 1966 р.[3] |
| Масове виробництво | з 1967 р.[7] |
| Кінець випуску | 1971 (за іншими даними 1968 або 1972)[5] |
| Тираж | понад 7 000[3] |
| Тираж за німецькою Вікіпедією | близько 7 400[5] |
| Тираж за українською Вікіпедією | 7 438 (першоджерело не вказано)[3] |
| Колісна формула | 4×2, ведучі передні колеса[3] |
Двигун
| Силовий агрегат | МЕМЗ-969В, розроблений у Мелітополі 1966 р. на основі агрегату МЕМЗ-968[2] |
|---|---|
| Двигун | МеМЗ-969, V-подібний, 4 циліндри, розвал 90°[3] |
| Охолодження | повітряне, з нагнітальним вентилятором[7] |
| Робочий об'єм | 0,887 л[3] |
| Діаметр циліндра × хід поршня | 72 × 54,5 мм[3] |
| Карбюратор | К-125[3] |
| Потужність | 30 к. с.[3] |
Трансмісія
Колеса
| Шини | 6,00-13[5] |
|---|
Маса
| Маса | 820 кг[5] |
|---|
Динаміка
| Максимальна швидкість | 75 км/год[5] |
|---|
Що змінилося
Зміни порівняно з попередньою моделлю і протягом виробництва. Де точний рік невідомий, так і зазначено.
| Коли | Вузол | Було | Стало | Навіщо | Статус |
|---|---|---|---|---|---|
| 1966–1967 | Трансмісія | дослідні машини з обома ведучими мостами | серійний 969В з приводом лише на передні колеса[3] | Мелітопольський моторний завод вчасно не забезпечив редуктор заднього моста | підтверджено |
| 1966–1967 | Коробка передач | 4 передачі + понижувальна (НАМІ-049А) | спрощена 4-ступінчаста без понижувальної[5] | привода задніх коліс у серії не було | ймовірно |
| 1966 | Силовий агрегат | агрегат МЕМЗ-968 | агрегат МЕМЗ-969В для ЗАЗ-969В[2] | окрема версія агрегату для луцької машини | підтверджено |
| 1970–1971 | Трансмісія | привід 4×2, індекс 969В | повний привід, індекс ЗАЗ/ЛуАЗ-969[3] | проблеми з комплектуючими вирішили | підтверджено |
Переваги й недоліки
Переваги
- Перший серійний радянський автомобіль із приводом на передні колеса, за українською, російською й англійською Вікіпедіями
- Рідкісна машина: на всю серію трохи більше 7 тисяч примірників
- Мала маса: 820 кг за німецькою Вікіпедією
- Вал відбору потужності дозволяв працювати з навісним і причіпним обладнанням
Недоліки
- Без заднього ведучого моста і блокування диференціала прохідність помітно нижча, ніж у пізніших 969
- 30 к. с. і максимальна швидкість 75 км/год
- Оригінальність важко довести: назва і зовнішність збігаються з ранніми ЛуАЗ-969
- Габарити й маса відомі лише з одного довідника, а про витрату пального і кліренс даних немає
Фотогалерея
Питання й відповіді
Чи справді ЗАЗ-969В був першим серійним передньопривідним автомобілем СРСР?
Так його називають українська, російська й англійська Вікіпедії: серійний випуск почався в 1966–1967 роках, задовго до ВАЗ-2108. Передній привід при цьому з'явився вимушено, бо конструктори проєктували повнопривідну машину.
Що означає літера «В» в індексі?
Найпоширеніша версія: «тимчасовий», тобто варіант до появи приводу заднього моста. Так пояснюють і українська, і російська Вікіпедії.
Скільки випустили ЗАЗ-969В?
Понад 7 тисяч, за українською Вікіпедією; німецька дає близько 7 400. Точне число 7 438 трапляється часто, але без посилання на першоджерело, тому ми подаємо його з застереженням.
Як відрізнити 969В від повнопривідного ЛуАЗ-969?
Ні зовнішність, ні значок ЗАЗ не допоможуть. Дивіться документи й низ машини: у 969В немає торсіонного вала в трубі до заднього моста і редуктора заднього моста. За пів століття частину машин могли переобладнати, тож одна ознака ще нічого не доводить.
Джерела
- ЕСУ: Луцький автомобільний завод (Г. В. Пасов) (esu.com.ua)
- ЕСУ: Мелітопольський моторний завод (С. О. Бойко, М. О. Семікін) (esu.com.ua)
- Вікіпедія: ЛуАЗ-969В (uk.wikipedia.org)
- Вікіпедія: ЗАЗ-969 (uk.wikipedia.org)
- Wikipedia (нім.): LuAS-969 (технічні дані за довідником J. Tuček «Auta východního bloku», 2009, та ін.) (de.wikipedia.org)
- Wikipedia (англ.): LuAZ-1302 (розділ про ZAZ-969, за кн. A. Thompson «Cars of the Soviet Union», 2008) (en.wikipedia.org)
- Вікіпедія (рос.): ЛуАЗ-969 (передісторія і перша серія) (ru.wikipedia.org)
