Коротко
| Роки випуску | 1991–2002 |
|---|---|
| Двигун | МеМЗ-245-20[2] |
| Робочий об'єм, см³ | 1091[3] |
| Потужність, к. с. | 53[2] |
| Охолодження | рідинне[2] |
| Привід | 4×4, задній міст підключається[8] |
| Коробка передач | 4-ст. механічна[2] |
| Колісна база, мм | 1800[2] |
| Дорожній просвіт, мм | 280[8] |
| Довжина, мм | 3390[8] |
| Ширина, мм | 1610[8] |
| Висота, мм | 1770[8] |
| Споряджена маса, кг | 970[8] |
| Вантажопідйомність, кг | 400[8] |
| Макс. швидкість, км/год | 100[8] |
| Паливний бак, л | 30[2] |
| Місць | 4[8] |
| Статус | серійна |
Двигуни
Огляд моделі
ЛуАЗ-1302 поєднав кузов і ходову частину 969М з рядним двигуном рідинного охолодження МеМЗ-245, який Мелітопольський моторний завод робив для «Таврії». ЕСУ описує його як модернізований вантажно-пасажирський автомобіль, що замінив застарілий 969М, і датує серійний випуск 1994–2002 роками. Перші машини з'явилися раніше: за російською Вікіпедією, малосерійний випуск почався 1991 року, а українська стаття про МеМЗ-245 пише, що саме 1991-го в Мелітополі розробили конструкцію силового агрегату для ЛуАЗ-1302 «Волинь».
Зовні 1302 майже не відрізняється від попередника. Російська Вікіпедія називає дві ознаки: товсту дистанційну прокладку між панеллю передка і передніми крилами та габаритний ліхтар, перенесений з підфарника у фару. Під капотом при цьому стоїть зовсім інший мотор, і саме він змінив характер машини. Салон став тихішим, а опалення, яке тепер бере тепло від системи охолодження двигуна, за українською Вікіпедією, помітно комфортнішим.
Історія випуску
Перехід на рідинний двигун розтягнувся на кілька років, і роки випуску джерела подають по-різному. Українська Вікіпедія в картці пише 1992–2002, а в тексті 1991–2003, німецька вважає, що 1302 замінив 969-й з 1993 року. Усього, за українською Вікіпедією, зробили близько 1865 таких автомобілів, але першоджерела цього числа стаття не наводить.
У середині 1990-х машини на агрегатах 1302 складали і за кордоном. Польська Вікіпедія розповідає про позашляховик Wilk, який з 1995 року збирали в Цешині з українських вузлів, з двигуном від «Таврії» на 53 к. с. Пільги на мито й податки діяли лише за умови складання 1001 машини до кінця року; перші 84 автомобілі продали 1995-го, а більшість у підсумку пішла на німецький ринок. Українська Вікіпедія пише, що до Польщі відправили майже 1001 кузов.
За російською Вікіпедією, у 1997–1999 роках ЛуАЗи складала ще й фірма «Валетта» в Поварові під Москвою. Статті про пікап 13021 додають, що це складання зупинила криза 1998 року.
2000 року контрольний пакет заводу (81,12 % акцій), за ЕСУ, викупив концерн «Укрпромінвест», і Луцьк переключився на складання ВАЗ та УАЗ. «Дзеркало тижня» у квітні 2002-го датувало цю покупку 1999 роком. Цифри останніх років теж різняться. ЕСУ пише, що 2000 року складено 150 ЛуАЗів, а «Дзеркало тижня» оцінювало випуск за 2000–2001 роки в кілька десятків машин і повідомляло, що 2002 року виробництво застарілої моделі вирішили припинити. Російська Вікіпедія називає і дату рішення: 9 травня 2002 року.
На зміну мав прийти ЛуАЗ-1301. Те саме «Дзеркало тижня» писало, що повноцінний випуск планують почати 2003 року, а нова машина коштуватиме від 3000 доларів. ЕСУ згадує 1301 лише як дослідний зразок 1989 року.
969М проти 1302: що насправді змінилося
Порівнювати зручно за двома документами: заводською інструкцією з ремонту 969М і технічними даними 1302 випуску 1994 року, які наводив перший luaz.com.ua. Габарити, дорожній просвіт і корисне навантаження лишилися тими самими. Змінилися двигун, система охолодження й опалення, частина салону і шумоізоляція.
Найбільший виграш дав мотор. За російською Вікіпедією, витрата пального й шум помітно знизилися, а динаміка покращилася. Розплатою став бензин: для 969М інструкція передбачала А-76, а в даних 1302 на старому luaz.com.ua вказано АІ-92.
Автор першої версії luaz.com.ua їздив і на «повітряних», і на «водяних» ЛуАЗах і вважав двигун рідинного охолодження кращим: тихішим, потужнішим, з ефективнішою пічкою. Він наводив і такий розрахунок: на номінальних 4200 об/хв «повітряник» везе машину приблизно на 65 км/год, а МеМЗ-245 на своїх 5600 об/хв дає близько 85 км/год, хоча на вищих обертах мотор зношується швидше. Свічки 245-го, на його думку, легше захистити від бризок і пари на броді. Різниця в крутному моменті, за його досвідом, на прохідність майже не впливала: вирішальними лишалися мала маса і протектор шин.
| Параметр | ЛуАЗ-969М | ЛуАЗ-1302 |
|---|---|---|
| Двигун | МеМЗ-969А, V4, повітряне охолодження | МеМЗ-245-20, рядний 4-циліндровий, рідинне охолодження |
| Робочий об'єм | 1197 см³ | 1091 см³ |
| Потужність | 40 к. с. при 4200–4400 об/хв | 53 к. с. за Вікіпедіями, 52 к. с. у даних 1994 року |
| Ступінь стиснення | 7,2 | 9,5 |
| Паливо | А-76 | АІ-92 |
| Повна маса | 1360 кг | 1370 кг |
| Максимальна швидкість | 85 км/год | 100 км/год за даними 1994 року, 90 км/год за українською Вікіпедією |
| Габарити | 3390 × 1610 × 1770 мм | 3390 × 1610 × 1770 мм за даними 1994 року; 3415 × 1610 × 1730 мм за українською Вікіпедією |
| Колія передня / задня | 1335 / 1330 мм | 1340 / 1335 мм |
| Сидіння | «жигулівського» типу | від «Таврії», на частині машин старі «жигулівські» |
| Зовнішня ознака | без прокладки | товста прокладка між панеллю передка і крилами, габаритний ліхтар у фарі |
Технічні характеристики
Заводської таблиці характеристик 1302 у відкритих джерелах знайти не вдалося, тому паспорт нижче зведено з технічних даних 1302 випуску 1994 року, які наводив старий luaz.com.ua, і картки української Вікіпедії. Цифри в них подекуди різняться: довжина 3390 мм проти 3415 мм, висота 1770 проти 1730 мм, максимальна швидкість 100 проти 90 км/год. Російська Вікіпедія дає ще одну версію: 3430 × 1610 × 1754 мм і ті самі 100 км/год. Споряджену масу 970 кг, крім старого сайту, називає і польська Вікіпедія для зібраного на агрегатах 1302 Wilk.
Потужність МеМЗ-245 джерела теж подають по-різному: 52 к. с. у даних 1994 року на старому сайті, 53 к. с. в українській і російській Вікіпедіях, 37,5 кВт у німецькій. Українська стаття про сам МеМЗ-245 дає для «таврійського» мотора 51 к. с. при 5500 об/хв. Індекс двигуна російська Вікіпедія записує як МеМЗ-245-201К, українська як МеМЗ-245-20.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Кількість місць | 4 |
| Корисне навантаження | 400 кг |
| Споряджена маса | 970 кг |
| Повна маса | 1370 кг |
| Довжина × ширина × висота | 3390 × 1610 × 1770 мм (дані 1994 року) |
| База | 1800 мм |
| Колія передня / задня | 1340 / 1335 мм |
| Дорожній просвіт | 280 мм |
| Найменший радіус повороту | 5 м |
| Максимальна швидкість | 100 км/год (дані 1994 року), 90 км/год (українська Вікіпедія) |
| Витрата палива | 9 л/100 км при 80 км/год з повним навантаженням |
| Найбільший підйом з повним навантаженням | 60 % |
| Паливо | АІ-92 |
| Паливний бак | 30 л (українська Вікіпедія) |
Двигун МеМЗ-245 на ЛуАЗі
МеМЗ-245 є рядною чотирициліндровою машиною робочим об'ємом 1091 см³, з діаметром циліндра 72 мм, ходом поршня 67 мм і ступенем стиснення 9,5 (дані української Вікіпедії для мотора «Таврії»). Серійно його почали робити 1988 року для ЗАЗ-1102, а 1991-го в Мелітополі розробили версію силового агрегату для ЛуАЗ-1302. За даними 1994 року зі старого luaz.com.ua, луцький варіант відрізнявся від «таврійського» конфігурацією стику з коробкою передач. Прибавка проти повітряного МеМЗ-969А становила 12–13 к. с.
Альтернативні мотори обговорювали постійно. Автор першої версії luaz.com.ua на початку 2000-х писав, що для Росії машину планують постачати з двигуном ВАЗ-2108/09, згадував двигун Peugeot TUD5 об'ємом 1527 см³ і нову коробку передач, яку конструювали у Львові. Російська Вікіпедія згадує і комерційну модифікацію ЛуАЗ-1302-05 «Форос» з дизелем Lombardini, про неї розповідає окрема сторінка.
Ходова частина, гальма і салон
Шасі лишилося від 969М: база 1800 мм, просвіт 280 мм, незалежна торсіонна підвіска, повний привід із заднім мостом, що вимикається. Старий luaz.com.ua у даних 1994 року згадує повністю розвантажені півосі, блокований задній диференціал і барабанні гальма. Російська Вікіпедія додає посилені лонжерони і дані, яких в інструкції 969М немає: брід глибиною до 0,5 м і граничний кут поперечної стійкості 40°. Колеса там вказано розміру 4,5J/13 із шинами 175/80R13.
У салоні з'явилися нова панель приладів, додаткова шумо- і віброізоляція та зручніші сидіння від «Таврії», хоча частину машин, за російською Вікіпедією, ще комплектували старими «жигулівськими». Українська Вікіпедія згадує також нові дзеркала заднього виду і модернізовані передні та задні сидіння.
На виставці СІА-2001 у Києві автор першої версії luaz.com.ua побачив чергові доробки: нові дверні замки з металевими ручками, нерозбірний жорсткий верх з акрилового пластику з великим заднім склом і нову коробку передач львівського Заводу гідромеханічних передач. Йому не сподобалися задні двері, що відчинялися вбік, а не відкидалися донизу, як звичний борт. Ціна на заводі тоді становила щонайменше 2600 доларів, у Росії від 3200, а російські дилери, на яких він посилався, вважали, що за таких цін машина не продаватиметься.
Технічний паспорт
Номер у квадратних дужках — джерело внизу сторінки. Значення для типового виконання; в окремих виданнях і роках випуску дані можуть відрізнятися.
Загальні дані
| Кількість місць | 4[8] |
|---|---|
| Кузов | суцільнометалевий, відкритий, дводверний, з відкидним заднім бортом[8] |
| Корисне навантаження | 400 кг[8] |
| Споряджена маса | 970 кг[8] |
| Повна маса | 1370 кг (споряджена маса плюс корисне навантаження)[8] |
| Привід | постійний на передні колеса, задній міст підключається[8] |
| Випуск | близько 1865 машин (першоджерело не вказано)[2] |
Геометрія
Двигун
| Модель | МеМЗ-245-20[2] |
|---|---|
| Позначення за російською Вікіпедією | МеМЗ-245-201К[4] |
| Тип | чотиритактний, карбюраторний, рядний, 4 циліндри, рідинного охолодження[8] |
| Робочий об'єм | 1091 см³[3] |
| Діаметр циліндра × хід поршня | 72 × 67 мм[3] |
| Ступінь стиснення | 9,5[3] |
| Потужність | 53 к. с.[2] |
| Потужність за даними 1994 року | 52 к. с.[8] |
| Відмінність від двигуна «Таврії» | конфігурація стику з коробкою передач[8] |
Трансмісія
Ходова
Гальма
| Гальмівні механізми | барабанні[8] |
|---|
Динаміка
Що змінилося
Зміни порівняно з попередньою моделлю і протягом виробництва. Де точний рік невідомий, так і зазначено.
| Коли | Вузол | Було | Стало | Навіщо | Статус |
|---|---|---|---|---|---|
| 1991 | Двигун | МеМЗ-969А, V4 повітряного охолодження, 40 к. с. | МеМЗ-245, рядний, рідинного охолодження, 52–53 к. с.[4] | менші витрата пального і шум, краща динаміка | підтверджено |
| 1991 | Кузов | без прокладки, габаритний ліхтар у підфарнику | товста прокладка між панеллю передка і крилами, габаритний ліхтар у фарі[4] | не пояснено | підтверджено |
| 1991 | Опалення | обігрівач 969М, незалежний від двигуна | опалення від системи охолодження двигуна[2] | двигун рідинного охолодження | підтверджено |
| 1991 | Рама | лонжерони 969М | посилені лонжерони[4] | не пояснено | підтверджено |
| точний рік невідомий | Паливо | бензин А-76 | АІ-92 (дані 1994 року)[8] | ймовірно, вищий ступінь стиснення (9,5 проти 7,2) | ймовірно |
| точний рік невідомий | Салон | «жигулівські» сидіння | сидіння від «Таврії», нова панель приладів, додаткова шумоізоляція[4] | зручність і комфорт | підтверджено |
Переваги й недоліки
Переваги
- Рідинний МеМЗ-245: 52–53 к. с. проти 40 к. с. у 969М
- Помітно менші витрата пального і шум, за російською Вікіпедією
- Опалення салону працює від системи охолодження двигуна
- Прохідність 969М збережено: база 1800 мм, просвіт 280 мм, незалежна торсіонна підвіска
Недоліки
- Потребує бензину АІ-92 замість А-76
- Висока ціна для ринку СНД: на СІА-2001 від 2600 доларів на заводі
- Без п'ятої передачі: на 85 км/год мотор крутиться близько 5600 об/хв (оцінка автора першої версії luaz.com.ua)
- Малі тиражі: за 2000–2001 роки лише кілька десятків машин
Фотогалерея
Питання й відповіді
Коли випускали ЛуАЗ-1302?
Малими партіями з 1991 року (за російською Вікіпедією), серійно, за ЕСУ, у 1994–2002 роках. За 2000–2001 роки, за «Дзеркалом тижня», зробили лише кілька десятків машин, а 2002-го виробництво вирішили припинити.
Як зовні відрізнити ЛуАЗ-1302 від 969М?
Найпевніша ознака, за російською Вікіпедією: товста прокладка між панеллю передка і передніми крилами. Друга ознака: габаритний ліхтар перенесли з підфарника у фару. Усередині 1302 видають сидіння від «Таврії».
Скільки кінських сил у ЛуАЗ-1302?
Залежно від джерела від 51 до 53 к. с.: 52 к. с. у даних 1994 року на старому luaz.com.ua, 53 к. с. в українській і російській Вікіпедіях. Робочий об'єм МеМЗ-245 становить 1091 см³.
Який бензин потрібен ЛуАЗ-1302?
У даних 1994 року на старому luaz.com.ua вказано АІ-92. Для 969М інструкція передбачала А-76.
Чи збирали ЛуАЗ-1302 за кордоном?
Так. У Польщі з 1995 року на його агрегатах складали позашляховик Wilk, а в 1997–1999 роках ЛуАЗи складала фірма «Валетта» в Поварові під Москвою (за російською Вікіпедією).
Джерела
- ЕСУ: Луцький автомобільний завод (Г. В. Пасов, т. 18, 2017) (esu.com.ua)
- Вікіпедія: ЛуАЗ-1302 (uk.wikipedia.org)
- Вікіпедія: МеМЗ-245 (uk.wikipedia.org)
- Вікіпедія (рос.): ЛуАЗ-969 (розділ «ЛуАЗ-1302») (ru.wikipedia.org)
- Wikipedia (нім.): LuAS-969 (про заміну моделлю LuAS-1302) (de.wikipedia.org)
- Wikipedia (pl): Wilk (samochód) (pl.wikipedia.org)
- О. Гончаренко. Новый «джип» за 3000 долларов // Дзеркало тижня, 12.04.2002 (zn.ua)
- Перша версія luaz.com.ua: «Что нужно знать о ЛУАЗЕ» (рос., с. 3–6; технічні дані ЛуАЗ-1302 випуску 1994 р.)
- Перша версія luaz.com.ua: «Что нового на заводе?» (репортаж із виставки СІА-2001, рос.)
