
Коротко
| Роки випуску | 1970–1975 |
|---|---|
| Двигун | МеМЗ-969[4] |
| Робочий об'єм, см³ | 887[4] |
| Потужність, к. с. | 30[4] |
| Охолодження | повітряне[4] |
| Привід | 4×4, задній міст підключається[4] |
| Коробка передач | 4-ст. + понижувальна[6] |
| Колісна база, мм | 1800[4] |
| Дорожній просвіт, мм | 280[4] |
| Довжина, мм | 3270[4] |
| Ширина, мм | 1600[4] |
| Висота, мм | 1790[4] |
| Споряджена маса, кг | 870[4] |
| Вантажопідйомність, кг | 400[4] |
| Макс. швидкість, км/год | 75[4] |
| Паливний бак, л | 34[4] |
| Місць | 4[4] |
| Статус | серійна |
Двигуни
Від першої серії до повного приводу
Повний привід закладали в машину від самого початку. Ще дослідний НАМІ-049 мав постійно ведучий передній міст і задній, що підключався, а НАМІ-049А 1961 року, за німецькою Вікіпедією, отримав чотириступінчасту коробку з понижувальною передачею. У серію в Луцьку, однак, спершу пішов передньопривідний варіант 969В: Мелітопольський моторний завод не встиг забезпечити машину редуктором заднього моста. Коли проблеми з комплектуючими вирішили, автомобіль отримав повний привід і повернувся до індексу без літери.
Коли саме це сталося, джерела кажуть по-різному. Українська Вікіпедія називає 1970 рік. Російська й німецька Вікіпедії пишуть про 1971-й, а англійська за книжкою Енді Томпсона пов'язує повний привід як стандарт із 1971 роком, коли випуск остаточно перейшов до ЛуАЗу. Можливо, якийсь час обидва варіанти виходили паралельно, але прямого підтвердження цьому немає.
Назва теж змінювалася. Продавали машину як ЗАЗ-969 «Волинь», а логотип ЗАЗ згодом замінили на ЛуАЗ; за російською й німецькою Вікіпедіями, марку ЛуАЗ першою отримала модель 969А 1975 року. Німецька Вікіпедія наводить і тираж повнопривідного ЗАЗ-969: 16 210 машин, випущених до 31 грудня 1974 року. ЕСУ дає загальну цифру: за 1966–1974 роки Луцький завод зробив 23 598 автомобілів ЗАЗ. Це добре узгоджується з сумою близько 7 400 передньопривідних і 16 210 повнопривідних машин. У 1975-му завод увійшов до об'єднання «АвтоЗАЗ» і перейшов на модернізовану модель ЛуАЗ-969А.
Як працює привід
Головна передача і двовальна коробка передач стоять попереду і зібрані в один блок, частково подібний до «запорожцівського». Передні колеса отримують крутний момент постійно. Біля маточини кожного колеса стоїть колісний редуктор: пара прямозубих циліндричних шестерень, яка піднімає півосі відносно центрів коліс. Звідси дорожній просвіт 280 мм.
До задніх коліс момент іде тонким валом без шарнірів, захованим у трансмісійну трубу між картерами коробки і заднього моста. У кришці картера коробки змонтовані механізм відбору потужності, який на повнопривідних машинах крутить задній міст, і понижувальна передача. Диференціал заднього моста блокується зубчастою муфтою, тож коли одне колесо втрачає зчеплення, друге не стоїть на місці. Переднього блокування немає, міжосьового диференціала теж, тому на твердому покритті задній міст треба вимикати. Так конструкцію описує російська Вікіпедія.
Пізніша заводська інструкція до ЛуАЗ-969М описує ту саму схему докладніше (для ранніх машин такого опису ми не маємо). Задній міст і понижувальну передачу там вмикають одним важелем через дві вилки, а понижувальну можна ввімкнути лише тоді, коли задній міст уже підключений, а важіль коробки стоїть у нейтралі. Отже, понижувальна в цій схемі є окремою передачею з числом 7,2. Помножувача для всіх ступенів, як у класичній роздавальній коробці, немає.
Передаточні числа коробки ЗАЗ-969 наводить німецька Вікіпедія: 3,80, 2,12, 1,41 і 0,83 на передачах уперед, 7,20 на понижувальній і 4,16 заднього ходу. У ЛуАЗ-969М, за заводською інструкцією, четверта передача вже має число 0,964, решта майже ті самі. Передаточних чисел головної передачі й колісних редукторів саме ранньої машини в перевірених джерелах немає, тому в таблиці ці клітинки порожні.
| Передача або вузол | ЗАЗ-969 (німецька Вікіпедія) | ЛуАЗ-969М (інструкція з ремонту) |
|---|---|---|
| I передача | 3,80 | 3,8 |
| II передача | 2,12 | 2,118 |
| III передача | 1,41 | 1,409 |
| IV передача | 0,83 | 0,964 |
| Задній хід | 4,16 | 4,156 |
| Понижувальна передача | 7,20 | 7,2 |
| Головна передача | немає даних | 4,125 |
| Колісні редуктори | немає даних | 1,294 |
Чим відрізнявся від 969В і дослідних зразків
Від першої серії ЗАЗ-969 відрізняла задня половина трансмісії: вал у трубі, редуктор заднього моста з блокуванням диференціала і механізм підключення в кришці коробки. У передньопривідного 969В цих вузлів не було, а вал відбору потужності, за російською Вікіпедією, міг приводити навісне й причіпне обладнання. Коробка 969В, за німецькою Вікіпедією, була спрощеною і понижувальної передачі не мала.
Від дослідних машин серійна теж відрізнялася. Німецька Вікіпедія наводить для НАМІ-049А 1961 року двигун «Запорожця» об'ємом 887 см³, придушений до 19 кВт, просвіт 300 мм і довжину 3564 мм. У серійного ЗАЗ-969 мотор того самого об'єму розвивав 22 кВт, тобто 30 к. с., а машина вкоротилася до 3270 мм. Просвіт серійної машини українська Вікіпедія вказує 280 мм, німецька 290 мм.
Кузов, підвіска, гальма
Кузов напівнесучий, з інтегрованою рамою лонжеронного типу. Салон сильно зміщений уперед, тому передня вісь постійно навантажена, і машина добре тягне навіть на одному передньому приводі. Опалювач зроблено окремим агрегатом, і взимку ним можна було підігрівати двигун перед пуском. Верх м'який, тентовий; англійська Вікіпедія за Томпсоном пояснює малу масу машини зокрема й цим.
Підвіска всіх коліс незалежна, торсіонна, на поздовжніх важелях, з телескопічними гідравлічними амортизаторами двосторонньої дії. Гальма барабанні на всіх колесах, з гідравлічним приводом без підсилювача; українська Вікіпедія уточнює, що привід роздільний для передніх і задніх коліс. Кермовий механізм і гальма уніфіковані з «Запорожцями». Колеса 13-дюймові, дискові, кріпляться так само, як у задньопривідних «Москвичів».
Машина брала чотирьох людей або двох людей і 250 кг вантажу. Споряджена маса, за українською Вікіпедією, становила 870 кг, повна 1270 кг, максимальна швидкість 75 км/год. Витрату пального та сама стаття оцінює в 9–13,5 л на 100 км.
Розбіжності в цифрах
- Початок випуску: 1970 рік за українською Вікіпедією, 1971 рік за російською, німецькою й англійською.
- Робочий об'єм МеМЗ-969: 887 см³ в українській і німецькій Вікіпедіях; у російській трапляються і 877, і 887, і 890 см³.
- Ширина і висота: 1600 і 1790 мм в українській Вікіпедії, 1560 і 1770 мм у німецькій.
- Маса і просвіт: 870 кг і 280 мм за українською Вікіпедією, 850 кг і 290 мм за німецькою.
- Порядок роботи циліндрів: Вікіпедія називає для МеМЗ-969 послідовність 1-2-4-3. Заводського документа саме для цього двигуна ми не бачили, а для МеМЗ-969А заводська інструкція дає 1-3-4-2.
Що змінив ЛуАЗ-969А
У 1975 році на зміну прийшла модель ЛуАЗ-969А. Вона отримала двигун МеМЗ-969А на 1,197 л і 40 к. с., а коробку передач і колісні редуктори, за німецькою Вікіпедією, переробили. Максимальна швидкість зросла з 75 до 85 км/год, споряджена маса з 870 до 940 кг. Схему приводу з підключуваним заднім мостом і блокуванням заднього диференціала залишили без змін.
Технічний паспорт
Номер у квадратних дужках — джерело внизу сторінки. Значення для типового виконання; в окремих виданнях і роках випуску дані можуть відрізнятися.
Загальні дані
Двигун
| Модель | МеМЗ-969[4] |
|---|---|
| Тип | V-подібний, 4 циліндри, розвал 90°, повітряне охолодження[4] |
| Робочий об'єм | 0,887 л[4] |
| Діаметр циліндра × хід поршня | 72 × 54,5 мм[4] |
| Потужність | 30 к. с.[4] |
| Потужність за німецькою Вікіпедією | 22 кВт при 4000–4200 об/хв[6] |
| Карбюратор | К-125[4] |
| Уніфікація | силовий агрегат «Запорожців» ЗАЗ-965А і ЗАЗ-966В, але встановлений спереду[4] |
| Система охолодження | нагнітальний вентилятор, оливний радіатор, без термостатів, жалюзі з ручним керуванням[8] |
Трансмісія
| Компонування | головна передача і двовальна коробка в одному блоці попереду[8] |
|---|---|
| Зчеплення | гідравлічний привід[8] |
| Коробка передач | 4 передачі вперед + понижувальна, 1 назад[6] |
| Передаточні числа | 3,80; 2,12; 1,41; 0,83; задній хід 4,16[6] |
| Понижувальна передача | 7,20[6] |
| Колісні редуктори | пара прямозубих циліндричних шестерень[4] |
| Привід заднього моста | тонкий вал без шарнірів у трансмісійній трубі[8] |
| Блокування диференціала | заднього моста, зубчаста муфта[8] |
| Міжосьовий диференціал | немає[8] |
Ходова
Гальма
Кузов
Геометрія
Маса
Практичність
| Паливний бак | 34 л[4] |
|---|
Що змінилося
Зміни порівняно з попередньою моделлю і протягом виробництва. Де точний рік невідомий, так і зазначено.
| Коли | Вузол | Було | Стало | Навіщо | Статус |
|---|---|---|---|---|---|
| 1970–1971 | Трансмісія | 969В: привід лише на передні колеса | підключуваний задній міст із блокуванням диференціала[3] | вирішили проблеми з комплектуючими для заднього моста | підтверджено |
| 1970–1971 | Коробка передач | 969В: спрощена 4-ступінчаста | 4 передачі + понижувальна 7,20[6] | для руху бездоріжжям з повним навантаженням | підтверджено |
| дослідний НАМІ-049А (1961) → серія | Двигун | 887 см³, 19 кВт | 887 см³, 22 кВт (30 к. с.)[6] | джерело причину не пояснює | ймовірно |
| 1975, з моделлю 969А | Маркування | марка ЗАЗ | марка ЛуАЗ[8] | машини випускав Луцький завод | ймовірно |
Переваги й недоліки
Переваги
- Заводське блокування диференціала заднього моста із зубчастою муфтою
- Кліренс 280 мм завдяки колісним редукторам
- Споряджена маса лише 870 кг
- Усі агрегати трансмісії, крім півосей, у спільному герметичному картері: спадок амфібійного походження
- Двигун і частина вузлів спільні із «Запорожцями»
Недоліки
- 30 к. с. і максимальна швидкість 75 км/год
- Немає міжосьового диференціала: на твердому покритті задній міст доводиться вимикати
- Передній диференціал не блокується
Фотогалерея



Питання й відповіді
Коли почали випускати повнопривідний ЛуАЗ-969?
За українською Вікіпедією, у 1970 році. Російська, німецька й англійська Вікіпедії називають 1971 рік і до нього ж доводять випуск передньопривідного 969В.
Чи можна їздити з постійно підключеним заднім мостом?
Міжосьового диференціала немає, тому на твердому покритті задній міст треба вимикати (так пише, зокрема, російська Вікіпедія). Понижувальну передачу, за заводською інструкцією до 969М, можна ввімкнути лише з підключеним заднім мостом і з важелем коробки в нейтралі.
Чим ЗАЗ-969 відрізняється від ЛуАЗ-969?
Нічим, крім марки. Машину від початку випускали в Луцьку, але продавали як ЗАЗ-969 «Волинь», а згодом поставили логотип ЛуАЗ. Індекс без літери позначає повнопривідну модель, на відміну від передньопривідного 969В.
Яка максимальна швидкість ЗАЗ-969?
75 км/год за українською та німецькою Вікіпедіями. ЛуАЗ-969А з мотором 1,2 л розвивав 85 км/год.
Джерела
- Автомобиль ЛуАЗ-969М. Інструкція з ремонту (заводське рос./англ. видання), архів luaz.com.ua
- ЕСУ: Луцький автомобільний завод (Г. В. Пасов) (esu.com.ua)
- Вікіпедія: ЛуАЗ-969В (uk.wikipedia.org)
- Вікіпедія: ЗАЗ-969 (uk.wikipedia.org)
- Вікіпедія: ЛуАЗ-969А (uk.wikipedia.org)
- Wikipedia (нім.): LuAS-969 (технічні дані за довідником J. Tuček «Auta východního bloku», 2009, та ін.) (de.wikipedia.org)
- Wikipedia (англ.): LuAZ-1302 (розділ про ZAZ-969, за кн. A. Thompson «Cars of the Soviet Union», 2008) (en.wikipedia.org)
- Вікіпедія (рос.): ЛуАЗ-969 (ru.wikipedia.org)


