Хронологія
1951
Початок будівництва
У Луцьку почали зводити перші корпуси майбутнього ремонтного заводу.[1]
25 серпня 1955
Пуск Луцького ремонтного заводу
Луцький ремонтний завод ввели в експлуатацію. ЕСУ вважає 1955 рік роком заснування підприємства.[1]
1956
Ремонт ГАЗ-51
Завод розпочав капітальний ремонт вантажівок ГАЗ-51 і виготовлення запчастин до вантажних автомобілів.[1]
1959
Луцький машинобудівний завод
Ремонтний завод перейменували на машинобудівний (ЛуМЗ) зі спеціалізацією на кузовних виробах: автолавках, причепах-лавках, авторефрижераторах і причепах-рефрижераторах.[1]
1960
7 цехів і 8 відділів
Склалася виробнича структура заводу: сім цехів і вісім відділів.[2]
1964
Автомобілі-рефрижератори
Після автохолодильників і ремонтних майстерень завод освоїв автомобілі-рефрижератори.[2]
1965
Документація на ЗАЗ-969
Луцький машинобудівний завод долучився до підготовки документації на позашляховик ЗАЗ-969, який розробили НАМІ і Запорізький автозавод.[5]
грудень 1966
Перші 50 ЗАЗ-969В
У Луцьку зібрали першу партію з 50 малолітражних автомобілів ЗАЗ-969В із приводом на передні колеса.[3]
11 грудня 1966 або 1967
Луцький автомобільний завод
Машинобудівний завод перейменували на автомобільний (ЛуАЗ). Українська Вікіпедія і ЕСУ відносять це до 1966 року, офіційна хронологія заводу до 1967-го.[1]
1970
Серійний ЗАЗ-969 з повним приводом
Освоєний 1969 року повнопривідний ЗАЗ-969 пішов у серійне виробництво.[4]
1972
Тільки автомобілі
Автолавки, ремонтні майстерні та інші вироби передали спеціалізованим підприємствам, і завод повністю спеціалізувався на автомобілях.[2]
1973
5000 машин за рік
Завод випустив 5000 автомобілів ЛуАЗ-969.[4]
1975
«АвтоЗАЗ», ЛуАЗ-969А і ЛуАЗ-967М
Завод увійшов до виробничого об'єднання «АвтоЗАЗ» і почав серійно випускати ЛуАЗ-969А та транспортери ЛуАЗ-967М.[2]
1976
Шина ІВ-167
Фахівці НДІ шинної промисловості, НАМІ і ЛуАЗу розробили шину ІВ-167 з кращим зчепленням і пробігом до 35–36 тисяч км. Вона замінила шину М-86.[4]
1978
Турин
На міжнародному автосалоні в Турині ЛуАЗ-969М увійшов до десятки найкращих.[2]
1979
ЛуАЗ-969М у серії
Почався серійний випуск ЛуАЗ-969М. На міжнародній виставці в Чехословаччині модель відзначили золотою медаллю.[2]
вересень 1982
100-тисячний автомобіль
З конвеєра зійшов 100-тисячний автомобіль. Українська Вікіпедія називає дату 24 вересня, російська й німецька 22 вересня.[3]
1983
Початок експорту
ЛуАЗи почали постачати за кордон.[2]
1989
ЛуАЗ-1301
Виготовлено дослідний зразок автомобіля нового покоління ЛуАЗ-1301.[2]
1990
Рекордний рік
Завод зібрав 16,5 тисячі автомобілів ЛуАЗ, найбільше за всю історію.[2]
31 травня 1993
Дозвіл на приватизацію
Кабінет Міністрів України дозволив приватизацію заводу.[4]
1994
ЛуАЗ-1302
Почався серійний випуск модернізованого вантажопасажирського ЛуАЗ-1302, який замінив ЛуАЗ-969М.[2]
1995
ВАТ і ЛуАЗ-13021
Почався серійний випуск вантажних ЛуАЗ-13021. У грудні державне підприємство перетворили на ВАТ «Луцький автомобільний завод».[1]
квітень 2000
«Укрпромінвест»
Концерн «Укрпромінвест» придбав 81 % акцій ВАТ «ЛуАЗ», і завод почав складати автомобілі ВАЗ.[1]
2002
Кінець «Волинянки»
Завод припинив серійний випуск ЛуАЗ-1302. За російською Вікіпедією, це сталося в травні.[2]
2005
Корпорація «Богдан»
ВАТ «ЛуАЗ» стало співзасновником корпорації «Богдан». Завод почав складати Kia і Hyundai та випустив перші 35 автобусів.[2]
6 квітня 2006
Автобусна лінія
На заводі ввели в експлуатацію лінію з виробництва автобусів. Ще в лютому того ж року офіційно припинили роботи над власним позашляховиком ЛуАЗ-1301.[4]
2007
Перші тролейбуси
Почалося виробництво автобусів А231 і тролейбусів Е231, а також низькопідлогових міських автобусів А50110.[2]
2009
«Автоскладальний завод № 1»
ВАТ «ЛуАЗ» перейменували на дочірнє підприємство «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «Автомобільна компанія „Богдан Моторс“».[2]
2013–2015
Тролейбуси для Любліна
Сертифікований у Європі тролейбус Т70116 дав змогу продати 38 машин польському місту Люблін.[2]
2014
Електробус А70100
Розроблено й виготовлено дослідний зразок електробуса А70100, який отримав європейський сертифікат і був проданий у Польщу.[2]
2015
3100 автобусів і тролейбусів
За 2006–2015 роки завод виготовив понад 3100 автобусів і тролейбусів «Богдан».[2]
грудень 2020
Справа про банкрутство
Господарський суд Дніпропетровської області порушив справу про банкрутство АТ «Автомобільна компанія „Богдан Моторс“», до якого входив луцький автобусно-тролейбусний завод.[7]
липень 2021
Визнання банкрутом
6 липня 2021 року суд визнав «Богдан Моторс» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру. Верховний Суд залишив рішення в силі 8 червня 2022 року.[8]
1951–1966: ремонтний і машинобудівний завод
Перші одинадцять років Луцьк не мав стосунку до легкових машин. Ремонтний завод, пущений у серпні 1955 року, робив запчастини й ремонтував вантажівки ГАЗ для сільського господарства. Після перейменування 1959 року на машинобудівний асортимент змістився до кузовів: автолавки, причепи, рефрижератори, пересувні майстерні. Цей досвід роботи з листовим металом і кузовами став у пригоді, коли Луцьку доручили малолітражний всюдихід.
Реконструкція кінця 1950-х дала результат швидко. За ЕСУ, 1960 року на заводі вже діяли сім цехів і вісім відділів, а з 1964-го тут робили автомобілі-рефрижератори. Кузовна продукція лишалася основною і після появи перших легковиків: за 1966–1974 роки її випустили 41 540 одиниць.
1966–1975: перші автомобілі
У грудні 1966 року завод зібрав 50 передньопривідних ЗАЗ-969В. Машина ще носила запорізький індекс, бо проєкт прийшов із заводу «Комунар». Повний привід з'явився на зламі 1960-х і 1970-х, але обсяги довго лишалися малими. Тим часом кузовні вироби поступово передавали іншим підприємствам, і 1972 року, за ЕСУ, завод повністю перейшов на автомобілі.
До проєкту Луцьк залучили 1965 року: машинобудівний завод долучився до підготовки документації на ЗАЗ-969 (німецька Вікіпедія). Повнопривідний варіант освоїли 1969 року, серійно його випускали з 1970-го, а 1973 року завод зробив 5000 таких машин (російська Вікіпедія).
1975–1991: у складі «АвтоЗАЗу»
Це найпродуктивніший період заводу. Луцьк увійшов до об'єднання «АвтоЗАЗ» разом із Запоріжжям, освоїв ЛуАЗ-969А і військовий ЛуАЗ-967М. 1979 року пішов у серію ЛуАЗ-969М, відомий як «Волинянка». У 1982-му з конвеєра зійшов 100-тисячний автомобіль, з 1983-го машини йшли на експорт. Наприкінці 1980-х з'явився дослідний ЛуАЗ-1301, а 1990 року завод зібрав рекордні 16,5 тисячі автомобілів.
Новий ЛуАЗ-969М показали ще до серії: його високо оцінили на ВДНГ, 1978 року в Турині він увійшов до десятки найкращих, а 1979 року отримав золоту медаль на міжнародній виставці в Чехословаччині (ЕСУ). Українська Вікіпедія уточнює, що медаль вручили в липні.
1991–2000: криза і модифікації
Після розпаду СРСР попит обвалився. ЛуАЗ-1302 з рідинним охолодженням двигуна і його вантажні похідні ЛуАЗ-13021 тримали завод на плаву, конструктори робили одну модифікацію за іншою, але обсяги щороку падали. 1993 року уряд дозволив приватизацію, 1995-го державне підприємство стало відкритим акціонерним товариством. Наприкінці десятиліття конвеєр майже зупинився.
Наприкінці 1990-х завод утратив постачальника коробок передач. Російська Вікіпедія пише, що Мелітопольський моторний завод припинив їх випуск, а Львівський завод гідромеханічних передач не зміг освоїти виробництво, тож 1998 року ЛуАЗ випустив лише шість автомобілів.
2000–2009: складання чужих марок
Новий власник, концерн «Укрпромінвест», перебудував завод під складання ВАЗ і УАЗ із машинокомплектів. Згодом додалися ІЖ, Kia, Hyundai і вантажівки. Серійний ЛуАЗ-1302 зняли з виробництва 2002 року, а спроба запустити ЛуАЗ-1301 завершилася 2006-го. 2005 року ВАТ «ЛуАЗ» стало співзасновником корпорації «Богдан», і почалася підготовка до випуску автобусів.
Офіційна хронологія підприємства відносить початок складання УАЗ до 1999 року, ЕСУ до 2000-го. 2005 року корпорація «Богдан» почала інвестиційний проєкт: у Черкасах будували новий завод на 120 тисяч легковиків на рік, а Луцький автозавод готували до випуску 6 тисяч автобусів на рік (LB.ua).
2006–2022: автобуси, тролейбуси, банкрутство
З 2006 року завод робив автобуси й тролейбуси «Богдан» усіх класів. 2009 року історична назва зникла: підприємство стало ДП «Автоскладальний завод № 1». У 2013–2015 роках луцькі тролейбуси поїхали до польського Любліна, 2014 року тут зробили дослідний електробус. Наприкінці 2020 року проти материнської компанії «Богдан Моторс» відкрили справу про банкрутство, а влітку 2021-го її визнали банкрутом.
Де джерела розходяться
Кілька дат у різних джерелах відрізняються, тому в хронології вони подані з поясненням:
- заснування: 1951 рік (початок будівництва) або 1955 рік (пуск заводу, за ЕСУ);
- перейменування на ЛуАЗ: 11 грудня 1966 року (українська Вікіпедія, ЕСУ) або 11 грудня 1967 року (офіційна хронологія заводу, російська Вікіпедія);
- 100-тисячний автомобіль: 24 вересня (українська Вікіпедія) або 22 вересня 1982 року (російська й німецька Вікіпедії);
- купівля контрольного пакета «Укрпромінвестом»: квітень 2000 року (офіційна хронологія заводу; українська Вікіпедія датує 14 квітня 2000 року комерційний конкурс) або 1999 рік (російська Вікіпедія).
Питання й відповіді
Коли заснований Луцький автозавод?
Будівництво почалося 1951 року, а 25 серпня 1955 року Луцький ремонтний завод ввели в експлуатацію. ЕСУ вважає роком заснування 1955-й.
Коли ЛуАЗ припинив випуск власних автомобілів?
Серійний ЛуАЗ-1302, за ЕСУ, випускали до 2002 року; російська Вікіпедія уточнює, що виробництво завершили в травні. Проєкт ЛуАЗ-1301 закрили 2006 року.
Коли зникла назва ЛуАЗ?
2009 року ВАТ «ЛуАЗ» перейменували на дочірнє підприємство «Автоскладальний завод № 1» компанії «Богдан Моторс».
Джерела
- ДП «Автоскладальний завод № 1»: офіційний сайт, розділ «Історія» (busplant.bogdan.ua)
- ЕСУ: Луцький автомобільний завод (Г. В. Пасов, т. 18, 2017; ред. 2023) (esu.com.ua)
- Вікіпедія (укр.): Автоскладальний завод № 1 (Богдан Моторс) (uk.wikipedia.org)
- Вікіпедія (рос.): Луцкий автомобильный завод (ru.wikipedia.org)
- Wikipedia (нім.): Luzkyj awtomobilnyj sawod (de.wikipedia.org)
- LB.ua: досьє «Богдан Корпорація» (lb.ua)
- Інтерфакс-Україна: справа про банкрутство «Богдан Моторс» (28.12.2020) (interfax.com.ua)
- «Верховний Суд підтвердив банкрутство „Богдан Моторс“», Finance.ua, 22.06.2022 (news.finance.ua)
