Кузов ЛуАЗ-969М

Несучий кузов, зварений з рамою

Інструкція з ремонту 969М формулює коротко: кузов, зварений з рамою, є несучою конструкцією автомобіля. Відокремлювати раму від кузова під час ремонту не можна, бо після цього непридатними стануть обидві частини. Рихтування і зварювання дозволені за однієї умови: мають зберегтися основні розміри рами під кріплення підвіски, рульового механізму і силового агрегату разом із приводним валом та редуктором заднього моста.

Тому однослівної відповіді на питання «рама чи монокок» немає. Російська Вікіпедія називає кузов напівнесучим з інтегрованою рамою лонжеронного типу, українська описує його як напівнесучий, з'єднаний з рамою зварюванням. Окремої рами, яку можна було б відкрутити від кузова, у ЛуАЗа немає. Рульовий механізм прикручений до лівого лонжерона рами, а редуктор заднього моста кріпиться до рами кузова через опору.

За призначенням це вантажопасажирський автомобіль на чотири місця. Корисне навантаження 400 кг: двоє людей і 250 кг вантажу або четверо людей і 100 кг. Повна маса 1360 кг, споряджена, за українською Вікіпедією, 960 кг. Автор першої версії luaz.com.ua, наводячи дані ЛуАЗ-1302 1994 року, описував кузов як суцільнометалевий відкритий, чотиримісний і дводверний, із заднім бортом, що відчиняється. Усі цифри на цій сторінці стосуються ЛуАЗ-969М.

Шумоізоляція і захист днища

Шумоізоляція на 969М скромна, але вона є. На передній панелі стоять шаруватий шумопоглинальний і картонний щити, на передніх бризковиках (колісних нішах) наклеєні бітумні прокладки, на підлозі лежать килимки, а днище вкрите антикорозійною протишумною мастикою БПМ-1.

Інструкція попереджає, що мастику стирають бруд, пісок, гравій і вода, а слідом на днищі з'являється корозія. Шар треба вчасно відновлювати, зачищаючи вогнища іржі. На заводі кузов ґрунтували і фарбували емаллю МЛ-12.

Автор старого сайту вважав салон нової машини гучним через брак шумоізоляції і радив доклеїти звукопоглинальні панелі. Зате, за його словами, салон можна було просто вимити зі шланга, поставивши машину на ухил.

Тент, лобове скло і дуги

Верх кузова закриває тент на передній і задній дугах. Спереду його притискає планка до каркаса лобового скла, а кути тримають два болти. По боках і в дверних прорізах тент кріплять ременями і притискними профілями з ущільнювачами. Щоб зняти тент, його відстібають і перекидають на капот.

Російська Вікіпедія пише, що на 969М змінилися панелі передка і форма лобового скла. Віконце в тенті з'явилося ще на 969А: саме за ним, за тим самим джерелом, нову модель відрізняли від ЗАЗ-969В і ЗАЗ-969.

Автор першої версії luaz.com.ua називав ЛуАЗ позашляховим родстером: дах легко відстібається, двері знімаються, лобове скло опускається. Жорсткий пластиковий дах у 1990-х, за його словами, можна було замовити приблизно за 350 доларів. Відкидне лобове скло як стандартне для 969М згадує й англомовна Вікіпедія з посиланням на книгу Енді Томпсона.

Двері і капот

На 969М двері, за російською Вікіпедією, отримали замки, жорстке обрамлення бокових вікон і кватирки. Інструкція описує ту саму будову. Металева надставка разом зі склом знімається з рами дверей, кватирка обертається у своєму обрамленні, а зусилля її повороту, 0,8–1,0 кгс, задають тарілчасті пружинні шайби. Замок роторного типу.

Двері висять на петлях, прикручених до кузова шістьма болтами. Відрегульовані двері мають зачинятися легким поплескуванням і в зоні фіксатора не виступати й не западати відносно облицювання кузова більш ніж на 1 мм.

Капот тримається на двох металевих петлях на облицюванні і в закритому положенні фіксується замком. Відкритий, він стоїть вертикально на опорі й дає вільний доступ до силового агрегату (українська Вікіпедія).

Чи плаває ЛуАЗ-969М

Плаваючим транспортером з водонепроникним корпусом був армійський ЛуАЗ-967, цивільна машина такої характеристики не має. Інструкція з ремонту 969М про плавучість нічого не пише. Для ЛуАЗ-1302 російська Вікіпедія наводить глибину броду 0,5 м.

Власник, що вів першу версію luaz.com.ua, стверджував інше. За його словами, цивільна модифікація зберегла плавучість, але далеко пливти без понтона не може, бо крізь ущільнення сочиться вода. Він описував переправу з двома 200-літровими бочками, прив'язаними спереду і ззаду, зі швидкістю близько 4 км/год, і радив рушати лише тоді, коли на підлозі немає води. Це досвід одного власника 1990-х, а не заводська характеристика, і повторювати такі експерименти небезпечно.