Ремонт підвіски та керма ЛуАЗ-969М

Як влаштована ходова частина

Підвіска незалежна, торсіонна: кожен важіль спирається на свій торсіон, а два торсіони однієї осі вставлено в трубу з протилежних боків. Колісні редуктори кріпляться спереди до поворотних кулаків, ззаду до важелів. Поворотні кулаки обертаються на шворнях у втулках, амортизатори гідравлічні телескопічні.

Кермовий механізм типу черв'як і подвійний ролик, передаточне число 17, у картер заливають 0,13 л трансмісійного мастила. Від сошки зусилля йде поздовжньою тягою на маятникові важелі, а від них бічними тягами з регулювальними трубками до кулаків. Розвал і нахили шворня не регулюються, регулюється лише схождення.

Кути, люфти і мастила

Значення з таблиці регулювальних даних (с. 6), розділів про ремонт і додатка 1. Сторінки з технічною характеристикою підвіски і таблицею зусиль амортизаторів (с. 197–203) не збереглися.

Торсіони: осідання і заміна

Симптом: кузов лягає на важіль через буфер підвіски, проміжок між гумовими буферами і важелями помітно менший, ніж з іншого боку. Причина в утомленому торсіоні, що осів. Його не обов'язково міняти: інструкція передбачає перестановку на кілька шліців (с. 207). Зламаний торсіон, звісно, замінюють.

Порядок перестановки: послабити контргайки і викрутити стопорні болти торсіона, зняти болт із шайбою і прокладкою на торці маточини важеля, підняти машину і знімачем витягнути торсіон, доки шліци не вийдуть із зачеплення. Важіль має лягти кронштейном на обмежувач ходу колеса. Далі торсіон повертають на 1–2 зуби в один бік і пробують завести обидві головки в шліци. Точний збіг з'являється не пізніше ніж за шістнадцять зубів.

Перевірка: після посадки кронштейн важеля лишається на обмежувачі або між ним і буфером обмежувача зазор не більший за 3 мм. Болти і гайки затягують моментом 5,5–6 кгс·м, шліцьові головки перед установкою змащують. Уламки зламаного торсіона вибивають прутом діаметром 10 мм і завдовжки 1300 мм з боку цілого торсіона, а новий підбирають за міткою на торці. Потрібні домкрат, підставки, знімач і динамометричний ключ.

Амортизатори

Симптоми несправного амортизатора: підвіска б'є в кузов на бруківці чи ґрунтовці, стукає на ходу, машина довго розгойдується. Перед заміною перевірте гайки кріплення і гумові втулки вушок, бо стук можуть давати й вони. Точно стан амортизатора оцінюють на стенді, що записує зусилля на відбій і стиск; цифри зусиль були на сторінці технічної характеристики, яка не збереглася.

Інструкція дозволяє розбирати амортизатор, але вимагає ідеальної чистоти. Гайку резервуара затягнуто моментом 7–9 кгс·м, тож ключ із штифтами притискають щосили, щоб не зім'яти отвори. Робочу рідину МГП-10 відміряють за кількістю, вибитою на корпусі амортизатора, частину заливають у циліндр, решту в резервуар. Зібраний амортизатор тримають горизонтально з утягнутим штоком: протікань бути не повинно, а тонка плівка рідини на штоку після прокачування допустима.

Шворні, втулки важелів і підшипники коліс

Стук підвіски на ходу таблиця несправностей (с. 204) пов'язує з осьовим люфтом у шворневих з'єднаннях кулака, радіальним люфтом шворнів, зношеними металокерамічними втулками важелів, зруйнованим буфером обмежувача або амортизаторами. Осьовий люфт вибирають, зменшуючи товщину набору регулювальних прокладок. Радіальний усувають заміною корпусів втулок разом із втулками.

Зношені втулки важелів міняють на ремонтні. Їх запресовують з натягом 0,07–0,14 мм і прорізають усередині дві гвинтові канавки для мастила (с. 212). Якщо з маточини важеля через фланець лізе багато мастила, зношене ущільнювальне кільце важеля, його замінюють.

Окремих маточин з підшипниками в звичному розумінні тут немає: колесо сидить на фланці веденого вала колісного редуктора, а той обертається на двох конічних підшипниках. Їхній люфт регулюють гайкою, як описано в розділі про трансмісію: затягнути до тугого обертання і відпустити на 1/6–1/8 оберту.

Кермо: люфт, туге обертання, вібрація

Вільний хід керма складається з люфтів у кермовому механізмі, шарнірах тяг, кронштейнах маятникових важелів і шворнях. На новій машині він не перевищує 15° в кожен бік, допустимо до 25°. Міряють так: позначають точку на ободі й ведуть кермо, доки не почнуть повертатися колеса.

Зазор у зачепленні черв'яка й ролика перевіряють при нормальному люфті підшипників черв'яка. Колеса прямо, спиці керма вниз, поздовжню тягу від'єднано від сошки. Тримаючи кермо, хитають сошку; якщо вона рухається, послаблюють контргайку і повільно вкручують регулювальний гвинт, доки сошка не завмре. Перевірку повторюють, повернувши кермо приблизно на 45° у кожен бік. Момент провертання має лишитися в межах 0,03–0,05 кгс·м, інакше механізм перетягнуто.

Туге обертання керма дають низький тиск у передніх шинах, перекіс вала черв'яка відносно кермового вала, перекошена чи заржавіла опора вала (кілька крапель моторного мастила), брак мастила в картері, вісь маятникового важеля без зазору або шворні з надмірним натягом. Стуки і самозбудні коливання передніх коліс найчастіше йдуть від послаблених гайок кульових пальців, сошки, маятникових важелів і кріплення картера.

Схождення коліс

Схождення має сенс виставляти лише тоді, коли зазори в шворнях, шарнірах і маятникових важелях у нормі, підшипники колісних редукторів відрегульовані, а тиск у шинах правильний. Колеса ставлять прямо, спиці керма вниз і симетрично.

Інструкція описує два способи. Простий: натягнути шнур уздовж боку машини по боковинах шин, підклавши в передній точці пластину 1 мм. Точніший: розсувна лінійка між шинами на висоті 200 мм від підлоги спереди, потім машину перекочують, і ту саму висоту вимірюють ззаду. Норма 1–3 мм, виставляють 2 мм, обертаючи регулювальну трубку бічної тяги і тримаючи кермо прямо.

Досвід власника

Автор першої версії luaz.com.ua писав, що новий ЛуАЗ треба було одразу змастити: на заводі в підвіску і шарніри клали мастило не досхочу, а сухі вузли швидко беруться іржею. Після сезону їзди болотом по коліно він радив змащувати ходову обов'язково.

Купуючи машину, він звертав увагу на кермо: якщо при малому пробігу воно не крутиться, найімовірніше власник з'їздив болотом і не змастив маятникові важелі, і вони приржавіли. Щодо регулювань він підсумовував, що на ЛуАЗ регулюються тільки схождення і двигун, а деталі керма й підвіски міняються легко. Хід підвіски, за його оцінкою, близько 10 см, тому стрибати з висоти понад пів метра він не радив.

Симптом, причина, що робити

Зведено за таблицями несправностей підвіски (с. 204) і керма (с. 223–224).