
Схема: поздовжні важелі й торсіони
Підвіска всіх коліс ЛуАЗ-969М незалежна, торсійна. Кожне колесо висить на власному поздовжньому важелі й ходить у поздовжній площині, а торсіони лежать поперек машини. Таку саму незалежну торсійну підвіску з гідравлічними амортизаторами українська Вікіпедія описує вже для ЗАЗ-969, а російська підкреслює, що ходи в неї великі.
Основа вузла — трубчаста вісь, закріплена поперек кузова, з торсіонами всередині, по одному на колесо. Вісь зварна: дві сталеві труби, шліцева втулка і два кронштейни для кріплення до рами. Торсіон має на кінцях дві шліцеві головки різного діаметра, одна з яких входить у шліцевий отвір маточини важеля. Важіль обертається навколо осі на двох підшипниках ковзання, металокерамічних втулках, запресованих у важіль, і закручує торсіон.
Пружним елементом служить сам торсіон, сталевий стрижень, що працює на скручування. Хід колеса обмежують гумові буфери та обмежувач, на який лягає кронштейн важеля. Спереду на важелі закріплено поворотний кулак на шкворнях, а вже до кулака колісний редуктор. Ззаду редуктор кріпиться безпосередньо до важеля.
Усі дані на цій сторінці наведено для ЛуАЗ-969М; на інших моделях вони можуть відрізнятися.
Амортизатори
Амортизатори телескопічні гідравлічні двосторонньої дії, так їх описують і інструкція, і українська Вікіпедія. За будовою вони двотрубні: робочий циліндр усередині резервуара, на штоку поршень із клапаном віддачі й перепускним клапаном, унизу циліндра клапан стиснення. Передній амортизатор кріпиться верхнім вушком на болті, а нижнім кінцем до кронштейна. Задній тримається двома вушками на болтах.
Інструкція радить перевіряти зняті амортизатори на стенді, який записує зусилля на ходах стиснення й віддачі. Якщо зусилля менші за норму або діаграма спотворена, амортизатор ремонтують. Пружини клапанів стиснення в передніх і задніх амортизаторах різні, пружина клапана віддачі спільна.
Про хід підвіски джерела говорять різне. Автор першої версії luaz.com.ua оцінював хід амортизатора лише в 10 см і не радив стрибати з висоти понад пів метра. Російська Вікіпедія, навпаки, називає ходи підвіски ЛуАЗа великими. Заводської цифри ходу в оцифрованих сторінках інструкції немає.
Геометрія і регулювання
Регулюється, по суті, тільки сходження передніх коліс: його виставляють довжиною бічних тяг рульової трапеції. Розвал і нахили шкворня задані конструкцією. Власник, який вів стару версію сайту, теж наголошував, що в ходовій регулюється лише сходження.
Найбільший кут повороту внутрішнього колеса (30°) обмежує упорний болт, що впирається в голову болта кришки колісного редуктора. Перед регулюванням сходження інструкція вимагає перевірити люфти в шкворнях, шарнірах рульових тяг і підшипниках колісних редукторів, а також тиск у шинах.
| Параметр ЛуАЗ-969М | Значення за інструкцією |
|---|---|
| Розвал передніх коліс | 1,5°, не регулюється |
| Сходження за шинами | 1–3 мм |
| Поздовжній нахил шкворня (повне навантаження) | 10°, не регулюється |
| Поперечний нахил шкворня | 7°, не регулюється |
| Найбільший кут повороту коліс, внутрішнього / зовнішнього | 30° / 23° |
| Тиск у шинах | 1,7 ± 0,1 кгс/см² |
| Колія передня / задня | 1335 / 1330 мм |
| База | 1800 мм |
Що зношується: торсіони і втулки
Торсіони з часом «сідають» від утоми металу. Ознака проста: помітно меншає зазор між гумовими буферами і важелями. Міняти торсіон одразу не обов'язково. Інструкція передбачає його перестановку: торсіон виймають знімачем до виходу зі шліців і садять знову з іншим кутом закручування.
Шліцеві головки торсіона мають різні діаметри, а точний збіг шліців обох головок досягається поворотом не більше ніж на шістнадцять зубців. Торсіони добирають за клеймом на торці. Правильно встановлений торсіон на вивішеній машині тримає кронштейн важеля на обмежувачі або з зазором до 3 мм.
Друге слабке місце — втулки важелів. У таблиці несправностей інструкції знос втулок стоїть серед причин стуку в підвісці, поруч з ослабленим кріпленням амортизаторів і їхньою несправністю. Для ремонту інструкція передбачає ремонтні втулки, що запресовуються з натягом 0,07–0,14 мм; у них прорізають гвинтові мастильні канавки.
Автор першої версії luaz.com.ua радив одразу після купівлі прошприцювати підвіску. За його спостереженнями, на заводі мастила в ці вузли клали замало, і тоді туди легко потрапляла волога.
Як підвіска впливає на поведінку
Кінематика поздовжнього важеля проста. Колесо ходить у поздовжній площині, тож колія під час ходу підвіски не змінюється, а кут нахилу колеса відносно кузова лишається сталим. Коли кузов нахиляється в повороті, колеса нахиляються разом із ним.
На бездоріжжі незалежна підвіска дає кожному колесу окремо копіювати нерівності, а балок мостів, які чіплялися б за ґрунт, під машиною немає. Коротка база 1800 мм має свою ціну: старий luaz.com.ua попереджав, що, як і всі машини з короткою базою, ЛуАЗ схильний «козлити» на хвилях дороги.
Питання й відповіді
Яка підвіска в ЛуАЗ-969М?
Незалежна торсійна на всіх колесах. Кожне колесо висить на поздовжньому важелі, торсіони лежать усередині поперечних трубчастих осей, амортизатори телескопічні гідравлічні.
Що робити, якщо торсіон «сів»?
Інструкція передбачає перестановку: торсіон виймають знімачем до виходу зі шліців і встановлюють знову з поворотом на кілька зубців. Зламаний торсіон міняють на новий, добраний за клеймом.
Чи регулюється розвал на ЛуАЗ-969М?
Ні. Розвал 1,5° і нахили шкворня задані конструкцією. Регулюється тільки сходження, 1–3 мм за шинами.
Чому з'являються стуки в підвісці ЛуАЗа?
Найчастіше через знос металокерамічних втулок важелів або амортизаторів. Таблиця несправностей в інструкції називає й пробої підвіски в кузов: їх дають просілі торсіони, зруйновані буфери або несправні амортизатори.
Джерела
- Автомобиль ЛуАЗ-969М. Інструкція з ремонту (заводське рос./англ. видання), архів luaz.com.ua
- Вікіпедія (рос.): ЛуАЗ-969 (ru.wikipedia.org)
- Вікіпедія: ЗАЗ-969 (ЛуАЗ-969) (uk.wikipedia.org)
- Вікіпедія: ЛуАЗ-969М (розділ «Підвіска») (uk.wikipedia.org)


