Аеродромний тягач ЛуАЗ-2403

Навіщо аеропортам знадобився луцький тягач

Аеропорту потрібна техніка, яка тягає по перону візки з багажем, вантажні контейнери, провізію й обладнання для обслуговування літаків. За 24 Каналом, у 1980-х Львівське спеціальне конструкторське бюро автонавантажувачів створило для цього компактний тягач моделі 3401, і на Львівському заводі автонавантажувачів навіть зібрали дослідний екземпляр, але серії не налагодили. Тоді, 1987 року, цивільна авіація звернулася до іншого варіанта: тягача на агрегатах «Волинянки».

Російська Вікіпедія у статті про завод пише, що виробництво ЛуАЗ-2403 почалося в січні 1988 року і що машина призначалася для буксирування багажних і вантажних візків масою до 3000 кг в аеропортах з асфальтобетонним покриттям. У статті про ЛуАЗ-969 вона згадує ще й буксирування літаків, але подробиць не наводить.

Що змінили порівняно з 969М

Основою став серійний ЛуАЗ-969М. За українською Вікіпедією, основні агрегати й вузли тягач запозичив у нього повністю, крім колісних редукторів. Двигун лишився мелітопольський V4 МеМЗ-969А повітряного охолодження; заводська інструкція до 969М дає для нього 1197 см³ і 40 к. с. Повний привід, понижувальна передача, блокування диференціала й колісні редуктори в «Волинянки» були і так, тож, як зауважує 24 Канал, позашляховик був майже готовим тягачем.

Відмінності від цивільної машини такі:

• колісні редуктори з передатним числом 2,0. Для штатних українська Вікіпедія називає 1,3 і 1,6, заводська інструкція до 969М дає 1,294. Тяга на гаку зросла, швидкість зменшилася;
• буксирний пристрій, вварений у раму, зі стандартним вантажним гаком;
• укорочена брезентова надбудова: високий дах лишили тільки над двома передніми сидіннями, позаду утворилася відкрита платформа;
• жовте забарвлення, як у наземної техніки аеропортів, і смугастий бампер.

Що він умів

З такими змінами тягач буксирував до трьох стандартних контейнерних візків ТК-2А загальною масою до 3 т. 24 Канал і РБК-Україна пишуть, що в деяких технічних документах ЛуАЗ-2403 значиться як баластний тягач, тобто машина, у якої над ведучою віссю кладуть важкий баласт для кращого зчеплення. Укорочений тент обидва видання пов'язують саме з цим: на відкриту платформу над задніми колесами зручно класти баласт. Скільки баласту возили, джерела не уточнюють.

Найбільша розбіжність стосується швидкості. Українська Вікіпедія та Фокус дають максимальну 80 км/год, а 24 Канал і РБК-Україна пишуть, що штатний 2403 через «тягові» редуктори такої швидкості не набирав. За 24 Каналом, колекціонери саме так відрізняють оригінал від репліки: якщо на вищій передачі машина їде 80–90 км/год, це не справжній тягач.

Скільки тягачів зібрали і що з ними сталося

Фокус (2023) з посиланням на AmperCar, 24 Канал і РБК-Україна сходяться на цифрі 164: стільки тягачів Луцький автозавод випустив у 1987–1988 роках. Фокус додає, що перші прототипи з'явилися в 1980-х, а всі серійні машини пофарбували в жовтий колір. Російська Вікіпедія датує початок виробництва січнем 1988-го, а українська дає роки 1979–1992, і документального підтвердження цим датам знайти не вдалося.

У кінці 1990-х, за 24 Каналом, тягачі списували з аеропортів як морально й фізично застарілі. Деякі викупили працівники аеродромних служб, щоб відновити й їздити як на звичайному сімейному авто. Відомо щонайменше про один, що працював у київському аеропорту «Жуляни»: у середині 2010-х він ще стояв на задвірках тамтешнього автопарку, а потім його порізали на металобрухт. Чи збереглися інші, невідомо.

Характеристики і наскільки їм вірити

Повного заводського паспорта тягача у відкритих джерелах немає. Картка української Вікіпедії та Фокус наводять однакові цифри, і частина з них погано в'яжеться з описом машини. Про 80 км/год уже йшлося вище, а дорожній просвіт 230 мм помітно менший, ніж 280 мм у серійного 969М за заводською інструкцією, хоча ні колеса, ні редуктори, за описами, не зменшували.